Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

дом приёмов

  • 1 дом приёмов

    Diplomatic term: guest house, reception house

    Универсальный русско-английский словарь > дом приёмов

  • 2 Дом приёмов МИД России

    Универсальный русско-английский словарь > Дом приёмов МИД России

  • 3 Дом приёмов Министерства иностранных дел

    Универсальный русско-английский словарь > Дом приёмов Министерства иностранных дел

  • 4 Дом приёмов правительства (РФ)

    Moscow: (Russian) Government Reception House (http://premier.gov.ru/eng/tours/2/)

    Универсальный русско-английский словарь > Дом приёмов правительства (РФ)

  • 5 дом приёмов официальных делегаций

    Универсальный русско-английский словарь > дом приёмов официальных делегаций

  • 6 Дом приёмов правительства

    Moscow: (РФ) (Russian) Government Reception House (http://premier.gov.ru/eng/tours/2/)

    Универсальный русско-английский словарь > Дом приёмов правительства

  • 7 дом официальных приёмов

    Diplomatic term: official reception house

    Универсальный русско-английский словарь > дом официальных приёмов

  • 8 приём

    1) (гостей, официальных представителей и т.п.) reception, entertainment

    дать / устроить приём — to hold a reception, to entertain, to give an entertainment

    устроить приём по случаю... — to give a reception on the occasion of...

    дневной приём — day reception, reception in the afternoon

    королевский приём в саду (ежегодный чай в саду Букингемского дворца, устраиваемый монархом для дипломатического корпуса, Великобритания)Royal Garden Party

    неофициальный приём — private / unofficial reception

    приём в чью-л. честь — reception in honour of smb.

    приём гостей в саду / на открытом воздухе — garden party

    2) (гостеприимство) welcome, reception, greeting

    благосклонный приём — favourable / cordial reception

    восторженный приём — enthusiastic / rousing reception / welcome

    горячий приём — warm welcome, tumultuous reception

    радушный / сердечный приём — cordial / hearty welcome, hospitable reception

    встретить сердечный приём — to receive a (most) hearty welcome, to be cordially received

    оказать кому-л. тёплый приём — to accord / to extend smb. a warm welcome, to give smb. a warm reception

    холодный приём — cold welcome, stand-off

    оказать кому-л. холодный приём — to give smb. a cold reception, to cold-shoulder smb.

    3) (в партию и т.п.) admission (to), enrolment (in)

    приём в члены (организации) — admission as a member, admission to membership

    4) (способ) way, manner, method

    Russian-english dctionary of diplomacy > приём

  • 9 приём

    1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;
    2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];
    3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;
    4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;
    5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].
    * * *
    1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́
    2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

    в один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)

    переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)

    3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу

    оказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го

    оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч

    \приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря

    ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння

    часы́ приёма — прийма́льні годи́ни

    Русско-украинский словарь > приём

  • 10 из

    из
    (изо) предлог в разн. знач. el;
    из го́рода el urbo;
    оди́н из ста unu el cent;
    узна́ть из газе́т sciiĝi el la ĵurnaloj;
    дом из ка́мня domo el ŝtono;
    из не́нависти el malamo;
    ♦ вы́йти из употребле́ния fariĝi ne plu uzata, eksmodiĝi;
    вы́йти из себя́ perdi la sintenon (или sinregadon);
    ekscitiĝi;
    изо всех сил plenforte;
    из него́ вы́йдет хоро́ший рабо́тник li fariĝos bona laboranto;
    он из крестья́н li estas kampardevena (или kamparanido).
    * * *
    предлог + род. п.
    1) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) de

    вы́йти и́з дому — salir de casa

    приезжа́ть из Гава́ны — llegar de La Habana

    доста́ть из карма́на — sacar del bolsillo

    пить из стака́на — beber del vaso

    вы́расти из пла́тья — quedarse el vestido corto

    вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia

    из головы́ вон — cayó de la cabeza (de la memoria)

    из достове́рных исто́чников — de fuentes fidedignas

    ро́дом из Ку́бы — originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba

    из рабо́чих — de origen obrero

    2) (употр. при обозначении какой-либо совокупности, чего-либо целого, откуда выделяется часть) de

    оди́н из его́ костю́мов — uno de sus trajes

    лу́чший из всех — el mejor de todos

    кто из вас? — ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?

    ни оди́н из них — ninguno de ellos

    3) (употр. при обозначении материала) de

    из желе́за — de hierro

    из чего́ он э́то сде́лал? — ¿de qué ha hecho ésto?

    4) (употр. при обозначении причины) por, debido a

    из стра́ха — por miedo

    из не́нависти — por odio

    из благода́рности — por (en) agradecimiento

    ••

    изо дня́ в де́нь — de día en día

    изо все́х сил — con todas las fuerzas

    из до́ма в дом — de casa en casa

    из го́да в год — de año en año

    из рук в ру́ки — de mano en mano

    * * *
    предлог + род. п.
    1) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) de

    вы́йти и́з дому — salir de casa

    приезжа́ть из Гава́ны — llegar de La Habana

    доста́ть из карма́на — sacar del bolsillo

    пить из стака́на — beber del vaso

    вы́расти из пла́тья — quedarse el vestido corto

    вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia

    из головы́ вон — cayó de la cabeza (de la memoria)

    из достове́рных исто́чников — de fuentes fidedignas

    ро́дом из Ку́бы — originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba

    из рабо́чих — de origen obrero

    2) (употр. при обозначении какой-либо совокупности, чего-либо целого, откуда выделяется часть) de

    оди́н из его́ костю́мов — uno de sus trajes

    лу́чший из всех — el mejor de todos

    кто из вас? — ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?

    ни оди́н из них — ninguno de ellos

    3) (употр. при обозначении материала) de

    из желе́за — de hierro

    из чего́ он э́то сде́лал? — ¿de qué ha hecho ésto?

    4) (употр. при обозначении причины) por, debido a

    из стра́ха — por miedo

    из не́нависти — por odio

    из благода́рности — por (en) agradecimiento

    ••

    изо дня́ в де́нь — de día en día

    изо все́х сил — con todas las fuerzas

    из до́ма в дом — de casa en casa

    из го́да в год — de año en año

    из рук в ру́ки — de mano en mano

    * * *
    part.
    gener. (изо) (употр. при обозначении причины) por, (изо) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) de, (изо) debido a, fuera

    Diccionario universal ruso-español > из

  • 11 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 12 аппарат

    apparatus, device, set, process vessel хим.
    * * *
    аппара́т м.
    apparatus
    абсорбцио́нный аппара́т — absorber
    аэрацио́нный аппара́т — aerator
    аэрозо́льный аппара́т — aerosol generator
    аппара́т Бе́кка — paper smoothness and air flow measuring apparatus
    ботвоотводя́щий аппара́т — vine dividing unit
    ботвосреза́ющий аппара́т — vine cutter
    броди́льный аппара́т — fermenter
    бры́згальный аппара́т текст.sprinkling apparatus
    буквопеча́тающий аппара́т — printer
    буквопеча́тающий, ле́нточный аппара́т — tape printer
    буквопеча́тающий, руло́нный аппара́т — page printer
    буквопеча́тающий, синхро́нный аппара́т — synchronous printer
    буквопеча́тающий, стартсто́пный аппара́т — start-stop printer
    аппара́т Ва́рбурга — Warburg vessel
    ва́рочно-промывно́й аппара́т — boiling and washing apparatus
    ва́рочный аппара́т — boiling apparatus; cooker
    воздухораздели́тельный аппара́т — air-fractionating apparatus
    вы́бойный аппара́т пищ. — flour packing machine, flour packer, flour sacker
    вы́бойный, весово́й автомати́ческий аппара́т — auto-weigher flour packer
    выпарно́й аппара́т
    1. evaporator
    2. хим. concentrator (e. g., phosphoric acid concentrator)
    выпарно́й, ва́куумный аппара́т с тру́бчатым калориза́тором — calandria-type vacuum pan
    выпарно́й, вертика́льный аппара́т — vertical-tube evaporator
    выпарно́й, горизонта́льный аппара́т — horizontal-tube evaporator
    выпарно́й аппара́т Ке́стнера — Kestner evaporator
    выпарно́й, многоко́рпусный аппара́т — multiple-effect evaporator
    выпарно́й, одноко́рпусный аппара́т — single-effect evaporator
    выпарно́й, плё́ночный аппара́т — climbing-film evaporator
    выпарно́й аппара́т с гре́ющей ка́мерой — calandria evaporator
    выпарно́й аппара́т с есте́ственной циркуля́цией — natural circulation evaporator
    выпарно́й аппара́т с змеевико́вой пове́рхностью нагре́ва — coil evaporator
    выпарно́й аппара́т с интенси́вной циркуля́цией — flash boiler, high-speed evaporator
    выпарно́й аппара́т с иску́сственной циркуля́цией — forced-circulation evaporator
    выпарно́й аппара́т с калориза́тором — calandria evaporator
    выпарно́й аппара́т с парово́й руба́шкой — steam-jacketed evaporator
    выпарно́й аппара́т с принуди́тельной циркуля́цией — forced-circulation evaporator
    выпарно́й аппара́т с распыле́нием жи́дкости — spray evaporator
    выпарно́й, сунду́чный аппара́т — steam-chest evaporator
    выра́внивающий аппара́т с.-х. — levelling device, leveller
    выра́внивающий, ди́сковый аппара́т с.-х.disk-type levelling device
    выра́внивающий, па́льчатый аппара́т с.-х.finger-type levelling device
    выра́внивающий, ремё́нный аппара́т с.-х.belt-type levelling device
    выра́внивающий, цепно́й аппара́т с.-х.chain-type levelling device
    выра́внивающий, шне́ковый аппара́т с.-х.worm-type levelling device
    выса́живающий аппара́т — planting attachment, planting mechanism
    выса́ливающий аппара́т — desalting apparatus
    высева́ющий аппара́т — (seed) distributor, seeding apparatus, seed-feeding [seeding, seed-sowing] mechanism, feed run
    высева́ющий, ба́ночный аппара́т — seed hopper
    высева́ющий, ди́сковый аппара́т — disk seeding mechanism
    высева́ющий, кату́шечный аппара́т — roller seeding mechanism
    высева́ющий, мотылько́вый аппара́т — agitator [rotary-winged] feed
    высева́ющий, яче́исто-ди́сковый аппара́т — disk-cell seeding mechanism
    аппара́т высо́кой вы́тяжки текст.high-draft mechanism
    выщела́чивающий аппара́т — leaching vat
    газоопа́ливающий аппара́т текст. — gassing frame, gas singeing machine, gas singer
    аппара́т гальваниза́ции — galvanization apparatus
    аппара́т гаше́ния и́звести — lime slaking apparatus
    гвоздеподаю́щий аппара́т — nail delivery apparatus
    гра́бельный аппара́т с.-х.rake apparatus
    грамза́писи аппара́т — phonograph recorder
    двукра́тный аппара́т свз.double multiplex apparatus
    двухпрочё́сный аппара́т текст.double card
    двухпрочё́сный, камво́льный аппара́т текст.double-worsted card
    декатиро́вочный аппара́т текст.steaming apparatus
    дели́тельный аппара́т — indexing head
    диатерми́ческий аппара́т мед.diathermic apparatus
    диффузио́нный аппара́т — diffuser
    аппара́т для автомати́ческого подъё́ма воды́ — water ram
    аппара́т для доза́ривания плодо́в — after-ripening apparatus
    аппара́т для извлече́ния семя́н из плодо́в — seed extractor
    аппара́т для ка́рдной ле́нты, обтяжно́й — card-mounting machine
    аппара́т для краше́ния пря́жи в мотка́х — hank dyeing machine
    аппара́т для мо́крого обогаще́ния ру́дной ме́лочи — fine-ore wet concentrator
    аппара́т для обогаще́ния шла́мов — sludge mill
    аппара́т для оглуше́ния скота́ пе́ред убо́ем — stunner
    аппара́т для омыле́ния жиро́в — saponifier, fat splitting tank
    аппара́т для определе́ния молекуля́рного ве́са — molecular-weight apparatus
    аппара́т для определе́ния то́чки кипе́ния — boiling-point apparatus
    аппара́т для предотвраще́ния на́кипи, ультразвуково́й — ultrasonic descaler
    аппара́т для приготовле́ния сы́воротки мед.inspissator
    аппара́т для приё́ма ко́да — code detecting apparatus
    аппара́т для прожига́ния лё́тки — tapping apparatus, electrical tapper
    аппара́т для ре́зки кирпи́чного бру́са — brick cutter
    аппара́т для чте́ния микрофи́льмов — microfilm reader, microfilm viewer
    аппара́т для шли́хты, заме́шивающий текст.sizing mixing apparatus
    дождева́льный аппара́т — sprinkler
    дождева́льный, дальнестру́йный аппара́т — long-range sprinkler
    дождева́льный, короткостру́йный аппара́т — short-range sprinkler
    дождева́льный, среднестру́йный аппара́т — medium-range sprinkler
    дои́льный аппара́т — milking unit, milker
    дои́льный, двухта́ктный аппара́т — two-phase milking unit
    дои́льный, трёхта́ктный аппара́т — three-phase milking unit
    аппара́т до́менной пе́чи, засыпно́й — double bell-and-hopper, cup-and-cone
    дробестру́йный аппара́т — shot-blaster
    дрожжерасти́льный аппара́т — yeast-growing apparatus, yeast machine
    дыха́тельный аппара́т (напр. горноспасательный) — breathing apparatus, respirator
    жезлово́й аппара́т — token instrument
    закру́чивающий аппара́т ( турбины) — swirling device, swirling vanes
    запа́рочный аппара́т текст. — steam chamber, steam chest
    запа́рочный аппара́т для кро́мок текст.selvedge steaming apparatus
    заряжа́ющий аппара́т горн.blast loading apparatus
    звукозапи́сывающий аппара́т — sound recorder
    звукомонта́жный аппара́т — (film) editing machine, (picture and sound) editor
    золосмывно́й аппара́т — ash-sluicing device
    золоула́вливающий аппара́т — ash collector
    известегаси́льный аппара́т — slaker, lime slaking apparatus
    аппара́т измере́ния вя́зкости смол — tar tester
    аппара́т иску́сственного дыха́ния мед. — reviving [resuscitation] apparatus
    аппара́т иску́сственного кровообраще́ния — heart-lung machine, artificial blood-circulation apparatus
    аппара́т испыта́ния труб — pipe prover
    кантова́льный аппара́т — tilter, turn-over device, manipulator, positioner
    карамелева́рочный аппара́т — sugar cooker
    карамелева́рочный аппара́т плё́ночного ти́па — microfilm sugar cooker
    карбонизацио́нный аппара́т — carbonizing apparatus
    ка́ссовый аппара́т — cash register
    ка́ссовый, электри́ческий аппара́т — electric cash register
    кинокопирова́льный аппара́т — (motion-picture) film printer
    кинопроекцио́нный аппара́т — motion-picture [cine] projector
    киносъё́мочный аппара́т — cine [motion-picture] camera
    киносъё́мочный, подво́дный аппара́т — underwater cine camera
    киносъё́мочный, скоростно́й аппара́т — high-speed cine camera
    киносъё́мочный, узкоплё́ночный аппара́т — substandard cine camera
    аппара́т Ки́ппа хим.Kipp generator
    клеево́й аппара́т ( в сигаретной машине) — glu(e)ing apparatus
    коммутацио́нный аппара́т — switching device
    конденсацио́нный аппара́т — condenser
    кондицио́нный аппара́т текст.conditioning oven
    конта́ктный аппара́т хим.catalytic reactor
    конта́ктный аппара́т окисле́ния хлори́стого водоро́да — decomposing furnace
    копирова́льный аппара́т
    2. метал. tracer
    3. ( множительный) duplicator
    копирова́льный, электрофотографи́ческий аппара́т — electrophotographic copying machine
    копти́льный аппара́т — smoking apparatus
    копти́льный, конве́йерный аппара́т — conveyer smoking apparatus
    копти́льный, стациона́рный аппара́т — stationary smoking apparatus
    косми́ческий лета́тельный аппара́т [КЛА] — spacecraft, space [interplanetary, interstellar, space-borne] vehicle
    возвраща́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т — recover a spacecraft
    выводи́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т на орби́ту — orbit a spacecraft, place [put, inject] a spacecraft in orbit
    запуска́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т — launch a spacecraft
    косми́ческий лета́тельный аппара́т сближа́ется с, напр. други́м КЛА — the spacecraft closes with, e. g., another space vehicle
    развё́ртывать косми́ческий лета́тельный аппара́т на 180° пе́ред стыко́вкой — transpose a space vehicle before docking
    следи́ть за косми́ческим лета́тельным аппара́том — track a space vehicle
    состыко́вывать косми́ческий лета́тельный аппара́т — dock a spacecraft
    спуска́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т с орби́ты — de-orbit a space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, авари́йно-спаса́тельный аппара́т — rescue space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, автомати́ческий аппара́т — automatic [automatically controlled, unmanned] space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, возвраща́емый аппара́т — recoverable space vehicle
    косми́ческий лета́тельный аппара́т для иссле́дований — space probe
    косми́ческий лета́тельный аппара́т для полё́та на Луну́ — Moon-mission spacecraft
    косми́ческий лета́тельный аппара́т для поса́дки на Луну́ — lunar-landing vehicle
    косми́ческий лета́тельный, маневри́рующий аппара́т — manoeuvrable space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, межплане́тный аппара́т — interplanetary space vehicle
    косми́ческий лета́тельный аппара́т многора́зового примене́ния — reusable space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, многоступе́нчатый аппара́т — multistage space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, одноступе́нчатый аппара́т — one-stage space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, орбита́льный аппара́т — orbital space vehicle, orbiting spacecraft, orbiter
    косми́ческий лета́тельный, орбита́льный тра́нспортный аппара́т — earth-orbital transport
    косми́ческий лета́тельный аппара́т, рассчи́танный на вход в атмосфе́ру — re-entry space vehicle
    косми́ческий лета́тельный аппара́т с аэродинами́ческим вхо́дом в атмосфе́ру — aerodynamic-re-entry space vehicle
    косми́ческий лета́тельный аппара́т с баллисти́ческим вхо́дом в атмосфе́ру — ballistic-re-entry space vehicle
    косми́ческий лета́тельный аппара́т с жё́сткой поса́дкой — rough-landing spacecraft
    косми́ческий лета́тельный аппара́т с мя́гкой поса́дкой — soft-landing spacecraft
    косми́ческий лета́тельный аппара́т со сме́нным экипа́жем — crew-exchange space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, спуска́емый аппара́т — descent stage, descent module, descent space vehicle, descent capsule, landing module
    косми́ческий лета́тельный, стабилизи́рованный аппара́т — non-tumbling [stabilized] space vehicle
    косми́ческий лета́тельный аппара́т с экипа́жем на борту́ — manned spacecraft
    косми́ческий лета́тельный, управля́емый аппара́т — piloted space vehicle
    косми́ческий лета́тельный, челно́чный аппара́т — space ferry
    краси́льный аппара́т — dyeing machine
    краси́льный аппара́т для пря́жи на пако́вках — package dyeing machine
    краси́льный аппара́т для шерстяно́го волокна́ — loose wool dyeing machine
    краси́льный, проходно́й аппара́т — continuous dyeing machine
    кра́сочный, каска́дный аппара́т полигр.continuous ink feed system
    куфтова́льный аппара́т текст.knotting machine
    лета́тельный аппара́т [ЛА] — flying vehicle
    лета́тельный, атмосфе́рный аппара́т — atmospheric vehicle
    лета́тельный, аэродинами́ческий аппара́т — aerodynamic vehicle
    лета́тельный аппара́т без ускори́теля — unboosted vehicle
    лета́тельный, беспило́тный аппара́т — pilotless [unmanned] vehicle, pilotless [unmanned] aircraft, drone
    лета́тельный, винтокры́лый аппара́т — rotorcraft
    лета́тельный, возду́шно-косми́ческий аппара́т — aerospace [space-air] vehicle, aerospacecraft
    лета́тельный, возду́шный аппара́т — aircraft
    лета́тельный, гиперзвуково́й аппара́т — hypersonic aircraft
    лета́тельный аппара́т да́льнего де́йствия — long-range aircraft
    лета́тельный аппара́т для испыта́ния систе́м управле́ния — control-test vehicle
    лета́тельный, дозвуково́й аппара́т — subsonic aircraft, subsonic vehicle
    лета́тельный аппара́т жё́сткой поса́дки — impactor
    лета́тельный, крыла́тый аппара́т — lifting [winged, aerodynamic] vehicle
    лета́тельный аппара́т ле́гче во́здуха — lighter-than-air aircraft
    лета́тельный аппара́т многокра́тного примене́ния — reusable vehicle
    лета́тельный, невозвраща́емый аппара́т — nonrecoverable vehicle
    лета́тельный, неуправля́емый аппара́т — unguided [free-flight, ballistic] vehicle
    лета́тельный аппара́т однора́зового примене́ния — expendable aircraft
    лета́тельный, околозвуково́й аппара́т — transonic aircraft, transonic vehicle
    лета́тельный, пилоти́руемый аппара́т — piloted [manned] aircraft
    лета́тельный, плани́рующий крыла́тый аппара́т — winged glider
    лета́тельный аппара́т радиолокацио́нного дозо́ра — radar picket aircraft
    лета́тельный, раке́тный аппара́т — rocket-propelled vehicle
    лета́тельный, рикошети́рующий аппара́т — skip vehicle
    лета́тельный аппара́т с большо́й да́льностью полё́та — long-range aircraft
    лета́тельный аппара́т с вертика́льными взлё́том и поса́дкой — vertical take-off and landing [VTOL] aircraft
    лета́тельный, с вертика́льными взлё́том и поса́дкой, винтокры́лый аппара́т — VTOL rotorcraft
    лета́тельный аппара́т с вертика́льными и укоро́ченными взлё́том и поса́дкой — vertical/ short take-off and landing [V/ STOL] aircraft
    лета́тельный, сверхзвуково́й аппара́т — supersonic aircraft
    лета́тельный аппара́т с высо́ким аэродинами́ческим ка́чеством — high lift-to-drag [high-L/ D] vehicle
    лета́тельный аппара́т с двухто́пливным дви́гателем — dual-fuel vehicle
    лета́тельный аппара́т с ма́лым аэродинами́ческим ка́чеством — low lift-to-drag [low-L/ D] aircraft
    лета́тельный аппара́т с несу́щим ко́рпусом — lifting(-body) aircraft
    лета́тельный аппара́т с ни́зким аэродинами́ческим ка́чеством — low lift-to-drag [low-L/ D] vehicle
    лета́тельный аппара́т, создаю́щий подъё́мную си́лу — lifting aircraft
    лета́тельный аппара́т с прямото́чным возду́шно-реакти́вным дви́гателем — ram-jet aircraft
    лета́тельный аппара́т с ускори́телем — boosted vehicle
    лета́тельный аппара́т тяжеле́е во́здуха — heavier-than-air aircraft
    лета́тельный, управля́емый аппара́т — controlled [guided] vehicle
    лета́тельный, эксперимента́льный аппара́т — experimental aircraft
    лопа́точный аппара́т ( турбины) — blading, blade system
    луди́льный аппара́т — tinning stack
    лущи́льный аппара́т — hulling unit
    люминесце́нтный диагности́ческий аппара́т — fluorescent diagnostic apparatus
    аппара́т магни́тной звукоза́писи — magnetic tape recorder
    маркиро́вочный аппара́т — brander
    массообме́нный аппара́т — mass-transfer apparatus
    математи́ческий аппара́т (совокупность математических зависимостей и отношений, используемых в данной науке) — a body of mathematics
    ма́трично-суши́льный аппара́т — matrix dryer
    аппара́т микши́рования зву́ка кфт.re-recorder
    многокра́тный аппара́т свз.multiplex apparatus
    мо́ечный аппара́т — washing unit, washer
    мо́ечный аппара́т для пипе́ток — pipette rinsing machine
    молоти́льный аппара́т — threshing mechanism
    молоти́льный, би́льный аппара́т — rasp-bar threshing mechanism
    молоти́льный, зубово́й аппара́т — peg-type threshing mechanism
    молоти́льный, штифтово́й аппара́т — peg-type threshing mechanism
    морози́льный аппара́т — freezing apparatus
    мя́льный аппара́т — breaking unit
    набо́рный аппара́т — composing apparatus, composing machine
    аппара́т на возду́шной поду́шке — hovercraft, cushioncraft, ground-effect machine, air-cushion vehicle, ACV
    аппара́т на возду́шной поду́шке с боковы́ми сте́нками — sidewaller, sidewall hovercraft
    аппара́т на возду́шной поду́шке с колё́сным шасси́ — wheeled ACV, wheeled air-cushion vehicle
    аппара́т на возду́шной поду́шке с кольцево́й струё́й — annular jet ACV, annular jet air-cushion vehicle
    намагни́чивающий аппара́т — magnetizing device
    намо́точный аппара́т — coiling [winding] apparatus
    направля́ющий аппара́т акти́вной турби́ны — nozzle
    направля́ющий аппара́т вентиля́тора — guide vanes
    направля́ющий, входно́й аппара́т вентиля́тора — inlet vanes, inlet vane device
    направля́ющий, прямо́й аппара́т центробе́жного компре́ссора — forward channel
    направля́ющий аппара́т реакти́вной турби́ны — guide case
    направля́ющий, ули́точный аппара́т — scroll
    направля́ющий, упрощё́нный аппара́т — louver-damper device
    направля́ющий аппара́т центробе́жного компре́ссора — return channel
    нумерова́льный аппара́т полигр.paging machine
    обводно́й аппара́т прок.repeater
    обду́вочный аппара́т тепл. — sootblower, blower
    обду́вочный, выдвижно́й аппара́т тепл.retractable sootblower
    обду́вочный, глубоковыдвижно́й аппара́т тепл.long-retracting sootblower
    обду́вочный, кача́ющийся аппара́т тепл.oscillating sootblower
    обду́вочный, маловыдвижно́й аппара́т тепл.short-retracting sootblower
    обду́вочный, невыдвижно́й аппара́т тепл. — non-retractable [non-retracting] sootblower
    обду́вочный, неподви́жный аппара́т тепл.stationary sootblower
    обду́вочный, парово́й аппара́т тепл.steam sootblower
    обду́вочный, поворо́тный аппара́т тепл.rotating sootblower
    обезжи́ривающий аппара́т — fat extraction apparatus
    обжа́рочный аппара́т — roasting machine, roaster
    обжа́рочный, парово́й аппара́т — steam heated roasting machine
    обжа́рочный, сфери́ческий аппара́т — globe [spherical] roaster
    обжа́рочный, цилиндри́ческий аппара́т — cylinder roaster
    обжи́мный аппара́т ( в укупорочной машине) — squeezer
    обогати́тельный аппара́т — ore-dressing apparatus
    однопрочё́сный аппара́т — single-cylinder card
    опа́лочный аппара́т — singer
    аппара́т определе́ния то́чки плавле́ния — fusing-point tester
    отбе́ливающий аппара́т — bleacher
    отбе́льный аппара́т пищ. — bleaching vessel, bleaching tank, bleacher
    отбе́льный аппара́т для ма́сла — oil-bleaching apparatus
    отде́лочный стереоти́пный аппара́т — stereo-type shaver-miller
    отжи́мный аппара́т — squeezing arrangement
    отливно́й аппара́т полигр. — casting mechanism, casting machine, caster
    отливно́й, стереоти́пный аппара́т — stereotype caster, stereotype casting machine
    отсто́йный аппара́т — settler
    очё́сывающий аппара́т с.-х.combing unit
    аппара́т очи́стки шля́пок текст.flat stripping apparatus
    очистно́й аппара́т с.-х.cleaning unit
    пая́льный аппара́т ( для твёрдых припоев) — brazing apparatus
    пая́льный аппара́т для пил — saw-brazing clamp
    перего́нный аппара́т — distiller, distillatory kettle, still
    перего́нный, ва́куумный аппара́т — vacuum still
    перего́нный аппара́т для отго́на лё́гких фра́кций — stripping still
    перего́нный аппара́т с па́дающей плё́нкой — falling-film still
    перего́нный, тру́бчатый аппара́т — pipe still
    аппара́т переза́писи зву́ка — re-recorder
    пескостру́йный аппара́т — sand blaster
    пита́ющий аппара́т — feed unit
    платиро́вочный аппара́т — plating attachment
    полимеризацио́нный аппара́т — polymerizer
    полирова́льный аппара́т — polishing apparatus
    аппара́т порцио́нного сбро́са с.-х.batch dropper
    посудомо́ечный электри́ческий аппара́т — electric dish washer
    початкоотделя́ющий аппара́т — snapping unit
    проекцио́нный аппара́т — ( в фотографии) projector; ( в кинематографии) motion-picture projector
    аппара́т промы́вки, охлажде́ния и осуше́ния во́здуха — cooling and dehumidifying air washer
    промывно́й аппара́т
    1. текст. rinser
    2. бум., рез. washer
    промывно́й аппара́т для пивно́й дроби́ны — sparger
    промывно́й аппара́т под давле́нием — pressure washing kettle
    пропи́точный аппара́т — impregnator
    противоотма́рочный аппара́т полигр.anti-set-off equipment
    разбры́згивающий аппара́т — sprayer
    разли́вочный аппара́т — racker, racking machine
    распыли́тельный аппара́т — atomizer, sprayer
    реакцио́нный аппара́т хим. — reactor, reaction vessel
    реакцио́нный аппара́т непреры́вного де́йствия хим.continuous (chemical) reactor
    реакцио́нный аппара́т периоди́ческого де́йствия хим.bath (chemical) reactor
    реакцио́нный аппара́т с меша́лкой хим.stirred-tank reactor
    ре́жущий аппара́т с.-х.cutterbar
    ре́жущий, ди́сковый аппара́т с.-х. — disk cutterbar, disk cutterhead
    ректификацио́нный аппара́т — rectifying still, rectifying apparatus, rectifier
    рентге́новский аппара́т — X-ray unit
    рентге́новский, передвижно́й аппара́т — mobile X-ray unit
    рентге́новский, переносно́й аппара́т — portable X-ray unit
    самопи́шущий аппара́т — (automatic) recorder
    сва́рочный аппара́т — welding apparatus, welding unit, welding set, welder
    сва́рочный, а́томно-водоро́дный аппара́т — atomic-hydrogen welding apparatus
    сва́рочный, двухдугово́й аппара́т — twin-arc welding set
    сва́рочный, дугово́й аппара́т — arc welder, arc welding set, arc welding unit
    сва́рочный, многопостово́й аппара́т — multi-operator welding set
    сва́рочный, однопостово́й аппара́т — single-operator welding set
    светокопирова́льный аппара́т — blue-printing machine
    скороморози́льный аппара́т — quick-freezing machine, quick-freezing plant
    скороморози́льный, конве́йерный аппара́т — conveyer quick-freezer, quick-freezing tunnel
    скороморози́льный, мембра́нный аппара́т — diaphragm quick-freezer
    скороморози́льный, пли́точный аппара́т — plate quick-freezer, platen-type quick-freezing machine, platen-type quick-freezing plant
    скороморози́льный, тунне́льный аппара́т — tunnel quick-freezer
    слухово́й аппара́т — hearing aid
    слухово́й аппара́т в опра́ве очко́в — eyeglass hearing aid
    слухово́й, зау́шный аппара́т — behind-the-ear hearing aid
    смеси́тельный аппара́т — mixer
    аппара́т Со́кслета хим.Soxhlet apparatus
    соплово́й аппара́т — nozzle block, nozzle set
    соплово́й аппара́т турби́ны — nozzle diaphragm
    сортиро́вочный аппара́т — sorter, separator, grader, classifier
    аппара́т с панто́графом, газоре́зательный — pantograph cutter
    спаса́тельный аппара́т горн.rescue apparatus
    спрямля́ющий аппара́т вентиля́тора — directing vanes, flow straightener
    спрямля́ющий, лопа́точный аппара́т вентиля́тора — straightening vanes
    стрига́льный аппара́т текст.shearing device
    стру́йный аппара́т — jet device
    суши́льный аппара́т — drying apparatus, dryer, desiccator, drying cabinet
    суши́льный аппара́т в кипя́щем сло́е — fluidized-bed dryer
    телегра́фный аппара́т — telegraph apparatus, telegraph (set)
    телегра́фный аппара́т рабо́тает двухполя́рными [двухто́ковыми] посы́лками — the telegraph apparatus uses polar [double-current] pulse signals
    телегра́фный аппара́т рабо́тает ду́плексом — the telegraph set operates on a duplex basis
    телегра́фный аппара́т рабо́тает однополя́рными [одното́ковыми] посы́лками — the telegraph apparatus uses neutral [single-current] pulse signals
    телегра́фный аппара́т рабо́тает си́мплексом — the telegraph set operates on a simplex basis
    телегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т — type-printing apparatus, type printer, (tele)printer
    буквопеча́тающий телегра́фный аппара́т печа́тает на, напр. ле́нте — the (tele)printer imprints on, e. g., tape
    рабо́тать на буквопеча́тающем телегра́фном аппара́те — operate a (tele)printer
    телегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т Бодо́ — Boudot type printer
    телегра́фный, буквопеча́тающий ле́нточный аппара́т — tape (tele)printer
    телегра́фный, буквопеча́тающий руло́нный аппара́т — page printing apparatus, page (tele)printer
    буквопеча́тающий телегра́фный руло́нный аппара́т печа́тает на руло́не бума́ге — the page (tele)printer uses a paper roll
    телегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т Ю́за — Hughes type printer
    телегра́фный аппара́т Мо́рзе — Morse apparatus
    телегра́фный, передаю́щий аппара́т — sender, sending set
    телегра́фный, приё́мный аппара́т — telegraph receiver
    телегра́фный, синхро́нный аппара́т — synchronous apparatus
    телегра́фный, стартсто́пный аппара́т — start-stop apparatus
    телегра́фный, трёхкра́тный аппара́т — triple-multiplex apparatus
    телегра́фный, цифрово́й аппара́т — digital telegraph apparatus
    телегра́фный, четырёхкра́тный аппара́т — quadruple multiplex apparatus
    телегра́фный аппара́т Ю́за — Hughes telegraph
    телефо́нный аппара́т — telephone (instrument), telephone (set)
    включа́ть телефо́нный аппара́т в ли́нию — connect [switch] a telephone set to [into] the line
    включа́ть телефо́нный аппара́т паралле́льно — bridge a telephone to (e. g., a main telephone)
    подавля́ть щелчки́ в телефо́нном аппара́те — mute clicks in a telephone
    телефо́нный аппара́т включё́н — the telephone is off-hook [in use]
    телефо́нный аппара́т вы́ключен — the telephone is on-hook [out of use]
    телефо́нный, абоне́нтский аппара́т ( установленный у абонента) — station set, subset, subscriber's set
    телефо́нный, абоне́нтский основно́й аппара́т — main telephone (set)
    телефо́нный, автомати́ческий аппара́т — брит. automatic telephone (set); амер. dial telephone (set)
    телефо́нный аппара́т АТС — dial(-operated) telephone (set)
    телефо́нный, безбатаре́йный аппара́т — sound-powered [voice-operated] telephone (set)
    телефо́нный, бескоммута́торный аппара́т — intercommunication telephone (set)
    телефо́нный аппара́т вну́тренней свя́зи — intercommunication telephone (set)
    телефо́нный, горноспаса́тельный аппара́т — mine rescue telephone (set)
    телефо́нный, громкоговоря́щий аппара́т — (loud)speaker phone, loudspeaking telephone (set)
    телефо́нный, диспе́тчерский аппара́т — dispatching [dispatcher's] telephone (set)
    телефо́нный, доба́вочный аппара́т — extension telephone (set)
    телефо́нный, моне́тный аппара́т — coin(-operated) telephone (set)
    телефо́нный, насте́нный аппара́т — wall telephone, wall set
    телефо́нный, насто́льный аппара́т — брит. table telephone (instrument); амер. desk telephone, desk set
    телефо́нный, паралле́льный аппара́т — extension telephone (set)
    телефо́нный, полево́й аппара́т — field telephone (set)
    телефо́нный, противоме́стный аппара́т — anti-sidetone telephone (set)
    телефо́нный аппара́т ручно́й ста́нции — manual [manually operated] telephone (set)
    телефо́нный аппара́т с автомати́ческим отбо́ем — automatic clearing telephone (set)
    телефо́нный аппара́т систе́мы ме́стной батаре́и [МБ] — local-battery [magneto] telephone (set)
    телефо́нный аппара́т систе́мы центра́льной батаре́и [ЦБ] — common-battery telephone (set)
    телефо́нный аппара́т с кно́почным набо́ром — key telephone (set)
    телефо́нный аппара́т с ме́стным эффе́ктом — sidetone telephone (set)
    телефо́нный аппара́т с микротелефо́нной тру́бкой — handset [hand] telephone
    телефо́нный аппара́т ЦБ — АТС — central-battery dial telephone (set)
    телефо́нный, ша́хтный аппара́т — mine telephone (set)
    теплообме́нный аппара́т — heat-exchange apparatus
    аппара́т терапи́и УВЧ — microwave therapy apparatus
    титрова́льный аппара́т — titrating [volumetric] apparatus
    аппара́т трево́жной сигнализа́ции — alarm
    трубоиспыта́тельный аппара́т — pipe testing apparatus, pipe prover
    туковысева́ющий аппара́т с.-х. — fertilizer distributor, fertilizer feed
    тя́говый фрикцио́нный аппара́т — friction draft gear
    уку́порочный аппара́т ( для бутылок) — capping apparatus
    фальцева́льно-ре́зальный аппара́т полигр.folding-and-cutting mechanism
    фальцева́льный аппара́т полигр.folder
    фальцева́льный, четырёхтетра́дный аппара́т полигр.four-up folder
    фильтрова́льный аппара́т — filtering apparatus
    фотографи́ческий аппара́т — photographic camera (см. тж. фотоаппарат)
    фототелегра́фный аппара́т — facsimile apparatus
    фототелегра́фный, передаю́щий аппара́т с бараба́нной развё́рткой — drum transmitter
    фототелегра́фный, приё́мный аппара́т — facsimile receiver
    фототелегра́фный, приё́мный аппара́т с бараба́нной развё́рткой — drum recorder
    фототелегра́фный аппара́т с закры́той за́писью — photofacsimile apparatus
    фототелегра́фный аппара́т с откры́той за́писью — direct-recording facsimile apparatus
    фототелегра́фный аппара́т с плоскостно́й развё́рткой — flat-bed facsimile apparatus
    хмелево́й аппара́т — hop apparatus
    хроматографи́ческий аппара́т — chromatography apparatus
    централизацио́нный аппара́т ж.-д. — interlocker, interlocking device, interlocking gear
    централизацио́нный, пневмати́ческий аппара́т — pneumatic interlocking machine
    централизацио́нный, электри́ческий аппара́т — electric interlocking machine
    централизацио́нный, электромехани́ческий аппара́т — electromechanical interlocking machine
    централизацио́нный, электропневмати́ческий аппара́т — electropneumatic interlocking machine
    чаесбо́рочный аппара́т — tea-leaf harvesting (picking) device
    чеса́льный аппара́т текст.card
    аппара́т чи́стых культу́р ( дрожжей или бактерий) — pure culture machine
    шве́йный аппара́т полигр. — sewing bench, sewing press, sewing frame
    шлакосмывно́й аппара́т — slag-sluicing nozzle
    шприцева́льный аппара́т — sprayer, sprinkler
    экстракцио́нный аппара́т пищ. — extraction vessel, extraction unit
    электрографи́ческий аппара́т полигр.electrographic machine
    электрожезлово́й аппара́т ж.-д. — token [electrotoken] instrument
    аппара́т электронарко́за — electronarcosis apparatus
    аппара́т электрофоре́за — electrophoresis apparatus
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > аппарат

  • 13 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 14 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 15 неожиданность

    1) (свойство, качество) несподіваність, (редко) неспогаданість, (внезапность) раптовість, наглість (-ости);
    2) (неожиданное событие сюрприз) несподіванка. [Приємна несподіванка: не ждав тебе з своїй домі бачити (Л. Укр.). Хотів тебе несподіванкою здивувати (Грінч.). Не треба казати, нехай це несподіванкою буде (Коцюб.). Розгублений і спантеличений несподіванкою випустив з рук рушницю (Кирил.)]. От -ти - з несподіванки, (диал., собств., исподтишка) спотання. [Трохи почервонівши з несподіванки (Грінч.). «Ой!» - тихенько з несподіванки (Головко). Схвачується мов опечений, - він спотання не добрався до правдивої тями того жарту (Н. Лев.)].
    * * *
    1) (качество, свойство) неспо ді́ваність, -ності; рапто́вість, -вості
    2) ( неожиданное событие) несподі́ванка

    от \неожиданностьти — від (з) несподі́ванки

    Русско-украинский словарь > неожиданность

См. также в других словарях:

  • Дом приёмов правительства РФ — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город …   Википедия

  • Дом Морозовой — Дом З. Г. Морозовой. Москва. Дом Морозовой (улица Спиридоновка, 17). Построен в 1893—98 для З.Г. Морозовой (во втором браке — Рейнбот) по проекту ; с начала 1910 х гг. принадлежал . Представляет один из ранних опытов перехода от к при… …   Москва (энциклопедия)

  • Дом с химерами — (Киев)  первоначально жилой дом, сейчас Дом приёмов президента Украины, ул. Банковая, 10, 1902 год, железобетон, архитектор Владислав Городецкий. Дом с химерами (Москва)  доходный дом Перцовой, 1907, красный кирпич, архитектор Сергей… …   Википедия

  • Дом с химерами(Киев) — Дом с химерами (Киев)  первоначально жилой дом, сейчас Дом приёмов президента Украины, ул. Банковая, 10, 1902 год, железобетон, архитектор Владислав Городецкий. Дом с химерами (Москва)  доходный дом Перцовой, 1907, красный кирпич, архитектор… …   Википедия

  • Дом Арсения Морозова — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город …   Википедия

  • Дом дружбы народов — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город …   Википедия

  • Дом дружбы с народами зарубежных стран — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город …   Википедия

  • Дом Правительства России — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994  Дом Правительства Российской Федерации)  здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… …   Википедия

  • Дом Советов РСФСР — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994  Дом Правительства Российской Федерации)  здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… …   Википедия

  • Дом Советов России — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994  Дом Правительства Российской Федерации)  здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… …   Википедия

  • Дом с химерами (Киев) — Дом Дом с химерами Будинок з химерами …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»