-
1 дом приёмов
Diplomatic term: guest house, reception house -
2 Дом приёмов МИД России
Diplomatic term: Reception House of the Russian Foreign MinistryУниверсальный русско-английский словарь > Дом приёмов МИД России
-
3 Дом приёмов Министерства иностранных дел
Diplomatic term: Reception House of the Ministry of Foreign AffairsУниверсальный русско-английский словарь > Дом приёмов Министерства иностранных дел
-
4 Дом приёмов правительства (РФ)
Moscow: (Russian) Government Reception House (http://premier.gov.ru/eng/tours/2/)Универсальный русско-английский словарь > Дом приёмов правительства (РФ)
-
5 дом приёмов официальных делегаций
Diplomatic term: reception house for official delegationsУниверсальный русско-английский словарь > дом приёмов официальных делегаций
-
6 Дом приёмов правительства
Универсальный русско-английский словарь > Дом приёмов правительства
-
7 дом официальных приёмов
Diplomatic term: official reception houseУниверсальный русско-английский словарь > дом официальных приёмов
-
8 приём
1) (гостей, официальных представителей и т.п.) reception, entertainmentдать / устроить приём — to hold a reception, to entertain, to give an entertainment
устроить приём по случаю... — to give a reception on the occasion of...
дневной приём — day reception, reception in the afternoon
королевский приём в саду (ежегодный чай в саду Букингемского дворца, устраиваемый монархом для дипломатического корпуса, Великобритания) — Royal Garden Party
неофициальный приём — private / unofficial reception
приём в чью-л. честь — reception in honour of smb.
приём гостей в саду / на открытом воздухе — garden party
2) (гостеприимство) welcome, reception, greetingблагосклонный приём — favourable / cordial reception
восторженный приём — enthusiastic / rousing reception / welcome
горячий приём — warm welcome, tumultuous reception
радушный / сердечный приём — cordial / hearty welcome, hospitable reception
встретить сердечный приём — to receive a (most) hearty welcome, to be cordially received
оказать кому-л. тёплый приём — to accord / to extend smb. a warm welcome, to give smb. a warm reception
холодный приём — cold welcome, stand-off
оказать кому-л. холодный приём — to give smb. a cold reception, to cold-shoulder smb.
приём в члены (организации) — admission as a member, admission to membership
приём новых членов в Организацию Объединённых Наций — admission of new members to the United Nations
4) (способ) way, manner, method -
9 приём
1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].* * *1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходув один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)
переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)
3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собуоказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го
оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч
\приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря
ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння
часы́ приёма — прийма́льні годи́ни
-
10 из
из(изо) предлог в разн. знач. el;из го́рода el urbo;оди́н из ста unu el cent;узна́ть из газе́т sciiĝi el la ĵurnaloj;дом из ка́мня domo el ŝtono;из не́нависти el malamo;♦ вы́йти из употребле́ния fariĝi ne plu uzata, eksmodiĝi;вы́йти из себя́ perdi la sintenon (или sinregadon);ekscitiĝi;изо всех сил plenforte;из него́ вы́йдет хоро́ший рабо́тник li fariĝos bona laboranto;он из крестья́н li estas kampardevena (или kamparanido).* * *предлог + род. п.( изо)1) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) deвы́йти и́з дому — salir de casa
приезжа́ть из Гава́ны — llegar de La Habana
доста́ть из карма́на — sacar del bolsillo
пить из стака́на — beber del vaso
вы́расти из пла́тья — quedarse el vestido corto
вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia
из головы́ вон — cayó de la cabeza (de la memoria)
из достове́рных исто́чников — de fuentes fidedignas
ро́дом из Ку́бы — originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba
из рабо́чих — de origen obrero
2) (употр. при обозначении какой-либо совокупности, чего-либо целого, откуда выделяется часть) deоди́н из его́ костю́мов — uno de sus trajes
лу́чший из всех — el mejor de todos
кто из вас? — ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?
ни оди́н из них — ninguno de ellos
3) (употр. при обозначении материала) deиз желе́за — de hierro
из чего́ он э́то сде́лал? — ¿de qué ha hecho ésto?
4) (употр. при обозначении причины) por, debido aиз стра́ха — por miedo
из не́нависти — por odio
из благода́рности — por (en) agradecimiento
••изо дня́ в де́нь — de día en día
изо все́х сил — con todas las fuerzas
из до́ма в дом — de casa en casa
из го́да в год — de año en año
из рук в ру́ки — de mano en mano
* * *предлог + род. п.( изо)1) (употр. при обозначении пространственных отношений, места, откуда направляется движение, состояния, которое нарушается) deвы́йти и́з дому — salir de casa
приезжа́ть из Гава́ны — llegar de La Habana
доста́ть из карма́на — sacar del bolsillo
пить из стака́на — beber del vaso
вы́расти из пла́тья — quedarse el vestido corto
вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia
из головы́ вон — cayó de la cabeza (de la memoria)
из достове́рных исто́чников — de fuentes fidedignas
ро́дом из Ку́бы — originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba
из рабо́чих — de origen obrero
2) (употр. при обозначении какой-либо совокупности, чего-либо целого, откуда выделяется часть) deоди́н из его́ костю́мов — uno de sus trajes
лу́чший из всех — el mejor de todos
кто из вас? — ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?
ни оди́н из них — ninguno de ellos
3) (употр. при обозначении материала) deиз желе́за — de hierro
из чего́ он э́то сде́лал? — ¿de qué ha hecho ésto?
4) (употр. при обозначении причины) por, debido aиз стра́ха — por miedo
из не́нависти — por odio
из благода́рности — por (en) agradecimiento
••изо дня́ в де́нь — de día en día
изо все́х сил — con todas las fuerzas
из до́ма в дом — de casa en casa
из го́да в год — de año en año
из рук в ру́ки — de mano en mano
* * *part. -
11 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
12 аппарат
apparatus, device, set, process vessel хим.* * *аппара́т м.
apparatusабсорбцио́нный аппара́т — absorberаэрацио́нный аппара́т — aeratorаэрозо́льный аппара́т — aerosol generatorаппара́т Бе́кка — paper smoothness and air flow measuring apparatusботвоотводя́щий аппара́т — vine dividing unitботвосреза́ющий аппара́т — vine cutterброди́льный аппара́т — fermenterбры́згальный аппара́т текст. — sprinkling apparatusбуквопеча́тающий аппара́т — printerбуквопеча́тающий, ле́нточный аппара́т — tape printerбуквопеча́тающий, руло́нный аппара́т — page printerбуквопеча́тающий, синхро́нный аппара́т — synchronous printerбуквопеча́тающий, стартсто́пный аппара́т — start-stop printerаппара́т Ва́рбурга — Warburg vesselва́рочно-промывно́й аппара́т — boiling and washing apparatusва́рочный аппара́т — boiling apparatus; cookerвоздухораздели́тельный аппара́т — air-fractionating apparatusвы́бойный аппара́т пищ. — flour packing machine, flour packer, flour sackerвы́бойный, весово́й автомати́ческий аппара́т — auto-weigher flour packerвыпарно́й аппара́т1. evaporator2. хим. concentrator (e. g., phosphoric acid concentrator)выпарно́й, ва́куумный аппара́т с тру́бчатым калориза́тором — calandria-type vacuum panвыпарно́й, вертика́льный аппара́т — vertical-tube evaporatorвыпарно́й, горизонта́льный аппара́т — horizontal-tube evaporatorвыпарно́й аппара́т Ке́стнера — Kestner evaporatorвыпарно́й, многоко́рпусный аппара́т — multiple-effect evaporatorвыпарно́й, одноко́рпусный аппара́т — single-effect evaporatorвыпарно́й, плё́ночный аппара́т — climbing-film evaporatorвыпарно́й аппара́т с гре́ющей ка́мерой — calandria evaporatorвыпарно́й аппара́т с есте́ственной циркуля́цией — natural circulation evaporatorвыпарно́й аппара́т с змеевико́вой пове́рхностью нагре́ва — coil evaporatorвыпарно́й аппара́т с интенси́вной циркуля́цией — flash boiler, high-speed evaporatorвыпарно́й аппара́т с иску́сственной циркуля́цией — forced-circulation evaporatorвыпарно́й аппара́т с калориза́тором — calandria evaporatorвыпарно́й аппара́т с парово́й руба́шкой — steam-jacketed evaporatorвыпарно́й аппара́т с принуди́тельной циркуля́цией — forced-circulation evaporatorвыпарно́й аппара́т с распыле́нием жи́дкости — spray evaporatorвыпарно́й, сунду́чный аппара́т — steam-chest evaporatorвыра́внивающий аппара́т с.-х. — levelling device, levellerвыра́внивающий, ди́сковый аппара́т с.-х. — disk-type levelling deviceвыра́внивающий, па́льчатый аппара́т с.-х. — finger-type levelling deviceвыра́внивающий, ремё́нный аппара́т с.-х. — belt-type levelling deviceвыра́внивающий, цепно́й аппара́т с.-х. — chain-type levelling deviceвыра́внивающий, шне́ковый аппара́т с.-х. — worm-type levelling deviceвыса́живающий аппара́т — planting attachment, planting mechanismвыса́ливающий аппара́т — desalting apparatusвысева́ющий аппара́т — (seed) distributor, seeding apparatus, seed-feeding [seeding, seed-sowing] mechanism, feed runвысева́ющий, ба́ночный аппара́т — seed hopperвысева́ющий, ди́сковый аппара́т — disk seeding mechanismвысева́ющий, кату́шечный аппара́т — roller seeding mechanismвысева́ющий, мотылько́вый аппара́т — agitator [rotary-winged] feedвысева́ющий, яче́исто-ди́сковый аппара́т — disk-cell seeding mechanismаппара́т высо́кой вы́тяжки текст. — high-draft mechanismвыщела́чивающий аппара́т — leaching vatгазоопа́ливающий аппара́т текст. — gassing frame, gas singeing machine, gas singerаппара́т гальваниза́ции — galvanization apparatusаппара́т гаше́ния и́звести — lime slaking apparatusгвоздеподаю́щий аппара́т — nail delivery apparatusгра́бельный аппара́т с.-х. — rake apparatusграмза́писи аппара́т — phonograph recorderдвукра́тный аппара́т свз. — double multiplex apparatusдвухпрочё́сный аппара́т текст. — double cardдвухпрочё́сный, камво́льный аппара́т текст. — double-worsted cardдекатиро́вочный аппара́т текст. — steaming apparatusдели́тельный аппара́т — indexing headдиатерми́ческий аппара́т мед. — diathermic apparatusдиффузио́нный аппара́т — diffuserаппара́т для автомати́ческого подъё́ма воды́ — water ramаппара́т для доза́ривания плодо́в — after-ripening apparatusаппара́т для извлече́ния семя́н из плодо́в — seed extractorаппара́т для ка́рдной ле́нты, обтяжно́й — card-mounting machineаппара́т для краше́ния пря́жи в мотка́х — hank dyeing machineаппара́т для мо́крого обогаще́ния ру́дной ме́лочи — fine-ore wet concentratorаппара́т для обогаще́ния шла́мов — sludge millаппара́т для оглуше́ния скота́ пе́ред убо́ем — stunnerаппара́т для омыле́ния жиро́в — saponifier, fat splitting tankаппара́т для определе́ния молекуля́рного ве́са — molecular-weight apparatusаппара́т для определе́ния то́чки кипе́ния — boiling-point apparatusаппара́т для предотвраще́ния на́кипи, ультразвуково́й — ultrasonic descalerаппара́т для приготовле́ния сы́воротки мед. — inspissatorаппара́т для приё́ма ко́да — code detecting apparatusаппара́т для прожига́ния лё́тки — tapping apparatus, electrical tapperаппара́т для ре́зки кирпи́чного бру́са — brick cutterаппара́т для чте́ния микрофи́льмов — microfilm reader, microfilm viewerаппара́т для шли́хты, заме́шивающий текст. — sizing mixing apparatusдождева́льный аппара́т — sprinklerдождева́льный, дальнестру́йный аппара́т — long-range sprinklerдождева́льный, короткостру́йный аппара́т — short-range sprinklerдождева́льный, среднестру́йный аппара́т — medium-range sprinklerдои́льный аппара́т — milking unit, milkerдои́льный, двухта́ктный аппара́т — two-phase milking unitдои́льный, трёхта́ктный аппара́т — three-phase milking unitаппара́т до́менной пе́чи, засыпно́й — double bell-and-hopper, cup-and-coneдробестру́йный аппара́т — shot-blasterдрожжерасти́льный аппара́т — yeast-growing apparatus, yeast machineдыха́тельный аппара́т (напр. горноспасательный) — breathing apparatus, respiratorжезлово́й аппара́т — token instrumentзакру́чивающий аппара́т ( турбины) — swirling device, swirling vanesзапа́рочный аппара́т текст. — steam chamber, steam chestзапа́рочный аппара́т для кро́мок текст. — selvedge steaming apparatusзаряжа́ющий аппара́т горн. — blast loading apparatusзвукозапи́сывающий аппара́т — sound recorderзвукомонта́жный аппара́т — (film) editing machine, (picture and sound) editorзолосмывно́й аппара́т — ash-sluicing deviceзолоула́вливающий аппара́т — ash collectorизвестегаси́льный аппара́т — slaker, lime slaking apparatusаппара́т измере́ния вя́зкости смол — tar testerаппара́т иску́сственного дыха́ния мед. — reviving [resuscitation] apparatusаппара́т иску́сственного кровообраще́ния — heart-lung machine, artificial blood-circulation apparatusаппара́т испыта́ния труб — pipe proverкантова́льный аппара́т — tilter, turn-over device, manipulator, positionerкарамелева́рочный аппара́т — sugar cookerкарамелева́рочный аппара́т плё́ночного ти́па — microfilm sugar cookerкарбонизацио́нный аппара́т — carbonizing apparatusка́ссовый аппара́т — cash registerка́ссовый, электри́ческий аппара́т — electric cash registerкинокопирова́льный аппара́т — (motion-picture) film printerкинопроекцио́нный аппара́т — motion-picture [cine] projectorкиносъё́мочный аппара́т — cine [motion-picture] cameraкиносъё́мочный, подво́дный аппара́т — underwater cine cameraкиносъё́мочный, скоростно́й аппара́т — high-speed cine cameraкиносъё́мочный, узкоплё́ночный аппара́т — substandard cine cameraаппара́т Ки́ппа хим. — Kipp generatorклеево́й аппара́т ( в сигаретной машине) — glu(e)ing apparatusкоммутацио́нный аппара́т — switching deviceконденсацио́нный аппара́т — condenserкондицио́нный аппара́т текст. — conditioning ovenконта́ктный аппара́т хим. — catalytic reactorконта́ктный аппара́т окисле́ния хлори́стого водоро́да — decomposing furnaceкопирова́льный аппара́т1. ( в фотографии) printer; ( в кинематографии) film printer2. метал. tracer3. ( множительный) duplicatorкопирова́льный, электрофотографи́ческий аппара́т — electrophotographic copying machineкопти́льный аппара́т — smoking apparatusкопти́льный, конве́йерный аппара́т — conveyer smoking apparatusкопти́льный, стациона́рный аппара́т — stationary smoking apparatusкосми́ческий лета́тельный аппара́т [КЛА] — spacecraft, space [interplanetary, interstellar, space-borne] vehicleвозвраща́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т — recover a spacecraftвыводи́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т на орби́ту — orbit a spacecraft, place [put, inject] a spacecraft in orbitзапуска́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т — launch a spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т сближа́ется с, напр. други́м КЛА — the spacecraft closes with, e. g., another space vehicleразвё́ртывать косми́ческий лета́тельный аппара́т на 180° пе́ред стыко́вкой — transpose a space vehicle before dockingследи́ть за косми́ческим лета́тельным аппара́том — track a space vehicleсостыко́вывать косми́ческий лета́тельный аппара́т — dock a spacecraftспуска́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т с орби́ты — de-orbit a space vehicleкосми́ческий лета́тельный, авари́йно-спаса́тельный аппара́т — rescue space vehicleкосми́ческий лета́тельный, автомати́ческий аппара́т — automatic [automatically controlled, unmanned] space vehicleкосми́ческий лета́тельный, возвраща́емый аппара́т — recoverable space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т для иссле́дований — space probeкосми́ческий лета́тельный аппара́т для полё́та на Луну́ — Moon-mission spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т для поса́дки на Луну́ — lunar-landing vehicleкосми́ческий лета́тельный, маневри́рующий аппара́т — manoeuvrable space vehicleкосми́ческий лета́тельный, межплане́тный аппара́т — interplanetary space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т многора́зового примене́ния — reusable space vehicleкосми́ческий лета́тельный, многоступе́нчатый аппара́т — multistage space vehicleкосми́ческий лета́тельный, одноступе́нчатый аппара́т — one-stage space vehicleкосми́ческий лета́тельный, орбита́льный аппара́т — orbital space vehicle, orbiting spacecraft, orbiterкосми́ческий лета́тельный, орбита́льный тра́нспортный аппара́т — earth-orbital transportкосми́ческий лета́тельный аппара́т, рассчи́танный на вход в атмосфе́ру — re-entry space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с аэродинами́ческим вхо́дом в атмосфе́ру — aerodynamic-re-entry space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с баллисти́ческим вхо́дом в атмосфе́ру — ballistic-re-entry space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с жё́сткой поса́дкой — rough-landing spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т с мя́гкой поса́дкой — soft-landing spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т со сме́нным экипа́жем — crew-exchange space vehicleкосми́ческий лета́тельный, спуска́емый аппара́т — descent stage, descent module, descent space vehicle, descent capsule, landing moduleкосми́ческий лета́тельный, стабилизи́рованный аппара́т — non-tumbling [stabilized] space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с экипа́жем на борту́ — manned spacecraftкосми́ческий лета́тельный, управля́емый аппара́т — piloted space vehicleкосми́ческий лета́тельный, челно́чный аппара́т — space ferryкраси́льный аппара́т — dyeing machineкраси́льный аппара́т для пря́жи на пако́вках — package dyeing machineкраси́льный аппара́т для шерстяно́го волокна́ — loose wool dyeing machineкраси́льный, проходно́й аппара́т — continuous dyeing machineкра́сочный, каска́дный аппара́т полигр. — continuous ink feed systemкуфтова́льный аппара́т текст. — knotting machineлета́тельный аппара́т [ЛА] — flying vehicleлета́тельный, атмосфе́рный аппара́т — atmospheric vehicleлета́тельный, аэродинами́ческий аппара́т — aerodynamic vehicleлета́тельный аппара́т без ускори́теля — unboosted vehicleлета́тельный, беспило́тный аппара́т — pilotless [unmanned] vehicle, pilotless [unmanned] aircraft, droneлета́тельный, винтокры́лый аппара́т — rotorcraftлета́тельный, возду́шно-косми́ческий аппара́т — aerospace [space-air] vehicle, aerospacecraftлета́тельный, возду́шный аппара́т — aircraftлета́тельный, гиперзвуково́й аппара́т — hypersonic aircraftлета́тельный аппара́т да́льнего де́йствия — long-range aircraftлета́тельный аппара́т для испыта́ния систе́м управле́ния — control-test vehicleлета́тельный, дозвуково́й аппара́т — subsonic aircraft, subsonic vehicleлета́тельный аппара́т жё́сткой поса́дки — impactorлета́тельный, крыла́тый аппара́т — lifting [winged, aerodynamic] vehicleлета́тельный аппара́т ле́гче во́здуха — lighter-than-air aircraftлета́тельный аппара́т многокра́тного примене́ния — reusable vehicleлета́тельный, невозвраща́емый аппара́т — nonrecoverable vehicleлета́тельный, неуправля́емый аппара́т — unguided [free-flight, ballistic] vehicleлета́тельный аппара́т однора́зового примене́ния — expendable aircraftлета́тельный, околозвуково́й аппара́т — transonic aircraft, transonic vehicleлета́тельный, пилоти́руемый аппара́т — piloted [manned] aircraftлета́тельный, плани́рующий крыла́тый аппара́т — winged gliderлета́тельный аппара́т радиолокацио́нного дозо́ра — radar picket aircraftлета́тельный, раке́тный аппара́т — rocket-propelled vehicleлета́тельный, рикошети́рующий аппара́т — skip vehicleлета́тельный аппара́т с большо́й да́льностью полё́та — long-range aircraftлета́тельный аппара́т с вертика́льными взлё́том и поса́дкой — vertical take-off and landing [VTOL] aircraftлета́тельный, с вертика́льными взлё́том и поса́дкой, винтокры́лый аппара́т — VTOL rotorcraftлета́тельный аппара́т с вертика́льными и укоро́ченными взлё́том и поса́дкой — vertical/ short take-off and landing [V/ STOL] aircraftлета́тельный, сверхзвуково́й аппара́т — supersonic aircraftлета́тельный аппара́т с высо́ким аэродинами́ческим ка́чеством — high lift-to-drag [high-L/ D] vehicleлета́тельный аппара́т с двухто́пливным дви́гателем — dual-fuel vehicleлета́тельный аппара́т с ма́лым аэродинами́ческим ка́чеством — low lift-to-drag [low-L/ D] aircraftлета́тельный аппара́т с несу́щим ко́рпусом — lifting(-body) aircraftлета́тельный аппара́т с ни́зким аэродинами́ческим ка́чеством — low lift-to-drag [low-L/ D] vehicleлета́тельный аппара́т, создаю́щий подъё́мную си́лу — lifting aircraftлета́тельный аппара́т с прямото́чным возду́шно-реакти́вным дви́гателем — ram-jet aircraftлета́тельный аппара́т с ускори́телем — boosted vehicleлета́тельный аппара́т тяжеле́е во́здуха — heavier-than-air aircraftлета́тельный, управля́емый аппара́т — controlled [guided] vehicleлета́тельный, эксперимента́льный аппара́т — experimental aircraftлопа́точный аппара́т ( турбины) — blading, blade systemлуди́льный аппара́т — tinning stackлущи́льный аппара́т — hulling unitлюминесце́нтный диагности́ческий аппара́т — fluorescent diagnostic apparatusаппара́т магни́тной звукоза́писи — magnetic tape recorderмаркиро́вочный аппара́т — branderмассообме́нный аппара́т — mass-transfer apparatusматемати́ческий аппара́т (совокупность математических зависимостей и отношений, используемых в данной науке) — a body of mathematicsма́трично-суши́льный аппара́т — matrix dryerаппара́т микши́рования зву́ка кфт. — re-recorderмногокра́тный аппара́т свз. — multiplex apparatusмо́ечный аппара́т — washing unit, washerмо́ечный аппара́т для пипе́ток — pipette rinsing machineмолоти́льный аппара́т — threshing mechanismмолоти́льный, би́льный аппара́т — rasp-bar threshing mechanismмолоти́льный, зубово́й аппара́т — peg-type threshing mechanismмолоти́льный, штифтово́й аппара́т — peg-type threshing mechanismморози́льный аппара́т — freezing apparatusмя́льный аппара́т — breaking unitнабо́рный аппара́т — composing apparatus, composing machineаппара́т на возду́шной поду́шке — hovercraft, cushioncraft, ground-effect machine, air-cushion vehicle, ACVаппара́т на возду́шной поду́шке с боковы́ми сте́нками — sidewaller, sidewall hovercraftаппара́т на возду́шной поду́шке с колё́сным шасси́ — wheeled ACV, wheeled air-cushion vehicleаппара́т на возду́шной поду́шке с кольцево́й струё́й — annular jet ACV, annular jet air-cushion vehicleнамагни́чивающий аппара́т — magnetizing deviceнамо́точный аппара́т — coiling [winding] apparatusнаправля́ющий аппара́т акти́вной турби́ны — nozzleнаправля́ющий аппара́т вентиля́тора — guide vanesнаправля́ющий, входно́й аппара́т вентиля́тора — inlet vanes, inlet vane deviceнаправля́ющий, прямо́й аппара́т центробе́жного компре́ссора — forward channelнаправля́ющий аппара́т реакти́вной турби́ны — guide caseнаправля́ющий, ули́точный аппара́т — scrollнаправля́ющий, упрощё́нный аппара́т — louver-damper deviceнаправля́ющий аппара́т центробе́жного компре́ссора — return channelнумерова́льный аппара́т полигр. — paging machineобводно́й аппара́т прок. — repeaterобду́вочный аппара́т тепл. — sootblower, blowerобду́вочный, выдвижно́й аппара́т тепл. — retractable sootblowerобду́вочный, глубоковыдвижно́й аппара́т тепл. — long-retracting sootblowerобду́вочный, кача́ющийся аппара́т тепл. — oscillating sootblowerобду́вочный, маловыдвижно́й аппара́т тепл. — short-retracting sootblowerобду́вочный, невыдвижно́й аппара́т тепл. — non-retractable [non-retracting] sootblowerобду́вочный, неподви́жный аппара́т тепл. — stationary sootblowerобду́вочный, парово́й аппара́т тепл. — steam sootblowerобду́вочный, поворо́тный аппара́т тепл. — rotating sootblowerобезжи́ривающий аппара́т — fat extraction apparatusобжа́рочный аппара́т — roasting machine, roasterобжа́рочный, парово́й аппара́т — steam heated roasting machineобжа́рочный, сфери́ческий аппара́т — globe [spherical] roasterобжа́рочный, цилиндри́ческий аппара́т — cylinder roasterобжи́мный аппара́т ( в укупорочной машине) — squeezerобогати́тельный аппара́т — ore-dressing apparatusоднопрочё́сный аппара́т — single-cylinder cardопа́лочный аппара́т — singerаппара́т определе́ния то́чки плавле́ния — fusing-point testerотбе́ливающий аппара́т — bleacherотбе́льный аппара́т пищ. — bleaching vessel, bleaching tank, bleacherотбе́льный аппара́т для ма́сла — oil-bleaching apparatusотде́лочный стереоти́пный аппара́т — stereo-type shaver-millerотжи́мный аппара́т — squeezing arrangementотливно́й аппара́т полигр. — casting mechanism, casting machine, casterотливно́й, стереоти́пный аппара́т — stereotype caster, stereotype casting machineотсто́йный аппара́т — settlerочё́сывающий аппара́т с.-х. — combing unitаппара́т очи́стки шля́пок текст. — flat stripping apparatusочистно́й аппара́т с.-х. — cleaning unitпая́льный аппара́т ( для твёрдых припоев) — brazing apparatusпая́льный аппара́т для пил — saw-brazing clampперего́нный аппара́т — distiller, distillatory kettle, stillперего́нный, ва́куумный аппара́т — vacuum stillперего́нный аппара́т для отго́на лё́гких фра́кций — stripping stillперего́нный аппара́т с па́дающей плё́нкой — falling-film stillперего́нный, тру́бчатый аппара́т — pipe stillаппара́т переза́писи зву́ка — re-recorderпескостру́йный аппара́т — sand blasterпита́ющий аппара́т — feed unitплатиро́вочный аппара́т — plating attachmentполимеризацио́нный аппара́т — polymerizerполирова́льный аппара́т — polishing apparatusаппара́т порцио́нного сбро́са с.-х. — batch dropperпосудомо́ечный электри́ческий аппара́т — electric dish washerпочаткоотделя́ющий аппара́т — snapping unitпроекцио́нный аппара́т — ( в фотографии) projector; ( в кинематографии) motion-picture projectorаппара́т промы́вки, охлажде́ния и осуше́ния во́здуха — cooling and dehumidifying air washerпромывно́й аппара́т1. текст. rinser2. бум., рез. washerпромывно́й аппара́т для пивно́й дроби́ны — spargerпромывно́й аппара́т под давле́нием — pressure washing kettleпропи́точный аппара́т — impregnatorпротивоотма́рочный аппара́т полигр. — anti-set-off equipmentразбры́згивающий аппара́т — sprayerразли́вочный аппара́т — racker, racking machineраспыли́тельный аппара́т — atomizer, sprayerреакцио́нный аппара́т хим. — reactor, reaction vesselреакцио́нный аппара́т непреры́вного де́йствия хим. — continuous (chemical) reactorреакцио́нный аппара́т периоди́ческого де́йствия хим. — bath (chemical) reactorреакцио́нный аппара́т с меша́лкой хим. — stirred-tank reactorре́жущий аппара́т с.-х. — cutterbarре́жущий, ди́сковый аппара́т с.-х. — disk cutterbar, disk cutterheadректификацио́нный аппара́т — rectifying still, rectifying apparatus, rectifierрентге́новский аппара́т — X-ray unitрентге́новский, передвижно́й аппара́т — mobile X-ray unitрентге́новский, переносно́й аппара́т — portable X-ray unitсамопи́шущий аппара́т — (automatic) recorderсва́рочный аппара́т — welding apparatus, welding unit, welding set, welderсва́рочный, а́томно-водоро́дный аппара́т — atomic-hydrogen welding apparatusсва́рочный, двухдугово́й аппара́т — twin-arc welding setсва́рочный, дугово́й аппара́т — arc welder, arc welding set, arc welding unitсва́рочный, многопостово́й аппара́т — multi-operator welding setсва́рочный, однопостово́й аппара́т — single-operator welding setсветокопирова́льный аппара́т — blue-printing machineскороморози́льный аппара́т — quick-freezing machine, quick-freezing plantскороморози́льный, конве́йерный аппара́т — conveyer quick-freezer, quick-freezing tunnelскороморози́льный, мембра́нный аппара́т — diaphragm quick-freezerскороморози́льный, пли́точный аппара́т — plate quick-freezer, platen-type quick-freezing machine, platen-type quick-freezing plantскороморози́льный, тунне́льный аппара́т — tunnel quick-freezerслухово́й аппара́т — hearing aidслухово́й аппара́т в опра́ве очко́в — eyeglass hearing aidслухово́й, зау́шный аппара́т — behind-the-ear hearing aidсмеси́тельный аппара́т — mixerаппара́т Со́кслета хим. — Soxhlet apparatusсоплово́й аппара́т — nozzle block, nozzle setсоплово́й аппара́т турби́ны — nozzle diaphragmсортиро́вочный аппара́т — sorter, separator, grader, classifierаппара́т с панто́графом, газоре́зательный — pantograph cutterспаса́тельный аппара́т горн. — rescue apparatusспрямля́ющий аппара́т вентиля́тора — directing vanes, flow straightenerспрямля́ющий, лопа́точный аппара́т вентиля́тора — straightening vanesстрига́льный аппара́т текст. — shearing deviceстру́йный аппара́т — jet deviceсуши́льный аппара́т — drying apparatus, dryer, desiccator, drying cabinetсуши́льный аппара́т в кипя́щем сло́е — fluidized-bed dryerтелегра́фный аппара́т — telegraph apparatus, telegraph (set)телегра́фный аппара́т рабо́тает двухполя́рными [двухто́ковыми] посы́лками — the telegraph apparatus uses polar [double-current] pulse signalsтелегра́фный аппара́т рабо́тает ду́плексом — the telegraph set operates on a duplex basisтелегра́фный аппара́т рабо́тает однополя́рными [одното́ковыми] посы́лками — the telegraph apparatus uses neutral [single-current] pulse signalsтелегра́фный аппара́т рабо́тает си́мплексом — the telegraph set operates on a simplex basisтелегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т — type-printing apparatus, type printer, (tele)printerбуквопеча́тающий телегра́фный аппара́т печа́тает на, напр. ле́нте — the (tele)printer imprints on, e. g., tapeрабо́тать на буквопеча́тающем телегра́фном аппара́те — operate a (tele)printerтелегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т Бодо́ — Boudot type printerтелегра́фный, буквопеча́тающий ле́нточный аппара́т — tape (tele)printerтелегра́фный, буквопеча́тающий руло́нный аппара́т — page printing apparatus, page (tele)printerбуквопеча́тающий телегра́фный руло́нный аппара́т печа́тает на руло́не бума́ге — the page (tele)printer uses a paper rollтелегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т Ю́за — Hughes type printerтелегра́фный аппара́т Мо́рзе — Morse apparatusтелегра́фный, передаю́щий аппара́т — sender, sending setтелегра́фный, приё́мный аппара́т — telegraph receiverтелегра́фный, синхро́нный аппара́т — synchronous apparatusтелегра́фный, стартсто́пный аппара́т — start-stop apparatusтелегра́фный, трёхкра́тный аппара́т — triple-multiplex apparatusтелегра́фный, цифрово́й аппара́т — digital telegraph apparatusтелегра́фный, четырёхкра́тный аппара́т — quadruple multiplex apparatusтелегра́фный аппара́т Ю́за — Hughes telegraphтелефо́нный аппара́т — telephone (instrument), telephone (set)включа́ть телефо́нный аппара́т в ли́нию — connect [switch] a telephone set to [into] the lineвключа́ть телефо́нный аппара́т паралле́льно — bridge a telephone to (e. g., a main telephone)подавля́ть щелчки́ в телефо́нном аппара́те — mute clicks in a telephoneтелефо́нный аппара́т включё́н — the telephone is off-hook [in use]телефо́нный аппара́т вы́ключен — the telephone is on-hook [out of use]телефо́нный, абоне́нтский аппара́т ( установленный у абонента) — station set, subset, subscriber's setтелефо́нный, абоне́нтский основно́й аппара́т — main telephone (set)телефо́нный, автомати́ческий аппара́т — брит. automatic telephone (set); амер. dial telephone (set)телефо́нный аппара́т АТС — dial(-operated) telephone (set)телефо́нный, безбатаре́йный аппара́т — sound-powered [voice-operated] telephone (set)телефо́нный, бескоммута́торный аппара́т — intercommunication telephone (set)телефо́нный аппара́т вну́тренней свя́зи — intercommunication telephone (set)телефо́нный, горноспаса́тельный аппара́т — mine rescue telephone (set)телефо́нный, громкоговоря́щий аппара́т — (loud)speaker phone, loudspeaking telephone (set)телефо́нный, диспе́тчерский аппара́т — dispatching [dispatcher's] telephone (set)телефо́нный, доба́вочный аппара́т — extension telephone (set)телефо́нный, моне́тный аппара́т — coin(-operated) telephone (set)телефо́нный, насте́нный аппара́т — wall telephone, wall setтелефо́нный, насто́льный аппара́т — брит. table telephone (instrument); амер. desk telephone, desk setтелефо́нный, паралле́льный аппара́т — extension telephone (set)телефо́нный, полево́й аппара́т — field telephone (set)телефо́нный, противоме́стный аппара́т — anti-sidetone telephone (set)телефо́нный аппара́т ручно́й ста́нции — manual [manually operated] telephone (set)телефо́нный аппара́т с автомати́ческим отбо́ем — automatic clearing telephone (set)телефо́нный аппара́т систе́мы ме́стной батаре́и [МБ] — local-battery [magneto] telephone (set)телефо́нный аппара́т систе́мы центра́льной батаре́и [ЦБ] — common-battery telephone (set)телефо́нный аппара́т с кно́почным набо́ром — key telephone (set)телефо́нный аппара́т с ме́стным эффе́ктом — sidetone telephone (set)телефо́нный аппара́т с микротелефо́нной тру́бкой — handset [hand] telephoneтелефо́нный аппара́т ЦБ — АТС — central-battery dial telephone (set)телефо́нный, ша́хтный аппара́т — mine telephone (set)теплообме́нный аппара́т — heat-exchange apparatusаппара́т терапи́и УВЧ — microwave therapy apparatusтитрова́льный аппара́т — titrating [volumetric] apparatusаппара́т трево́жной сигнализа́ции — alarmтрубоиспыта́тельный аппара́т — pipe testing apparatus, pipe proverтуковысева́ющий аппара́т с.-х. — fertilizer distributor, fertilizer feedтя́говый фрикцио́нный аппара́т — friction draft gearуку́порочный аппара́т ( для бутылок) — capping apparatusфальцева́льно-ре́зальный аппара́т полигр. — folding-and-cutting mechanismфальцева́льный аппара́т полигр. — folderфальцева́льный, четырёхтетра́дный аппара́т полигр. — four-up folderфильтрова́льный аппара́т — filtering apparatusфотографи́ческий аппара́т — photographic camera (см. тж. фотоаппарат)фототелегра́фный аппара́т — facsimile apparatusфототелегра́фный, передаю́щий аппара́т с бараба́нной развё́рткой — drum transmitterфототелегра́фный, приё́мный аппара́т — facsimile receiverфототелегра́фный, приё́мный аппара́т с бараба́нной развё́рткой — drum recorderфототелегра́фный аппара́т с закры́той за́писью — photofacsimile apparatusфототелегра́фный аппара́т с откры́той за́писью — direct-recording facsimile apparatusфототелегра́фный аппара́т с плоскостно́й развё́рткой — flat-bed facsimile apparatusхмелево́й аппара́т — hop apparatusхроматографи́ческий аппара́т — chromatography apparatusцентрализацио́нный аппара́т ж.-д. — interlocker, interlocking device, interlocking gearцентрализацио́нный, пневмати́ческий аппара́т — pneumatic interlocking machineцентрализацио́нный, электри́ческий аппара́т — electric interlocking machineцентрализацио́нный, электромехани́ческий аппара́т — electromechanical interlocking machineцентрализацио́нный, электропневмати́ческий аппара́т — electropneumatic interlocking machineчаесбо́рочный аппара́т — tea-leaf harvesting (picking) deviceчеса́льный аппара́т текст. — cardаппара́т чи́стых культу́р ( дрожжей или бактерий) — pure culture machineшве́йный аппара́т полигр. — sewing bench, sewing press, sewing frameшлакосмывно́й аппара́т — slag-sluicing nozzleшприцева́льный аппара́т — sprayer, sprinklerэкстракцио́нный аппара́т пищ. — extraction vessel, extraction unitэлектрографи́ческий аппара́т полигр. — electrographic machineэлектрожезлово́й аппара́т ж.-д. — token [electrotoken] instrumentаппара́т электронарко́за — electronarcosis apparatusаппара́т электрофоре́за — electrophoresis apparatus* * * -
13 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
14 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
15 неожиданность
1) (свойство, качество) несподіваність, (редко) неспогаданість, (внезапность) раптовість, наглість (-ости);2) (неожиданное событие сюрприз) несподіванка. [Приємна несподіванка: не ждав тебе з своїй домі бачити (Л. Укр.). Хотів тебе несподіванкою здивувати (Грінч.). Не треба казати, нехай це несподіванкою буде (Коцюб.). Розгублений і спантеличений несподіванкою випустив з рук рушницю (Кирил.)]. От -ти - з несподіванки, (диал., собств., исподтишка) спотання. [Трохи почервонівши з несподіванки (Грінч.). «Ой!» - тихенько з несподіванки (Головко). Схвачується мов опечений, - він спотання не добрався до правдивої тями того жарту (Н. Лев.)].* * *1) (качество, свойство) неспо ді́ваність, -ності; рапто́вість, -вості2) ( неожиданное событие) несподі́ванкаот \неожиданностьти — від (з) несподі́ванки
См. также в других словарях:
Дом приёмов правительства РФ — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город … Википедия
Дом Морозовой — Дом З. Г. Морозовой. Москва. Дом Морозовой (улица Спиридоновка, 17). Построен в 189398 для З.Г. Морозовой (во втором браке Рейнбот) по проекту ; с начала 1910 х гг. принадлежал . Представляет один из ранних опытов перехода от к при… … Москва (энциклопедия)
Дом с химерами — (Киев) первоначально жилой дом, сейчас Дом приёмов президента Украины, ул. Банковая, 10, 1902 год, железобетон, архитектор Владислав Городецкий. Дом с химерами (Москва) доходный дом Перцовой, 1907, красный кирпич, архитектор Сергей… … Википедия
Дом с химерами(Киев) — Дом с химерами (Киев) первоначально жилой дом, сейчас Дом приёмов президента Украины, ул. Банковая, 10, 1902 год, железобетон, архитектор Владислав Городецкий. Дом с химерами (Москва) доходный дом Перцовой, 1907, красный кирпич, архитектор… … Википедия
Дом Арсения Морозова — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город … Википедия
Дом дружбы народов — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город … Википедия
Дом дружбы с народами зарубежных стран — Достопримечательность Особняк Арсения Морозова Парадный вход со стороны Воздвиженки Город … Википедия
Дом Правительства России — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994 Дом Правительства Российской Федерации) здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… … Википедия
Дом Советов РСФСР — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994 Дом Правительства Российской Федерации) здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… … Википедия
Дом Советов России — Дом правительства Российской Федерации, Февраль 2007 года, вид с Новоарбатского моста Белый дом (официально с 1994 Дом Правительства Российской Федерации) здание правительства РФ в Москве. Расположено на берегу Москвы реки, с другой стороны… … Википедия
Дом с химерами (Киев) — Дом Дом с химерами Будинок з химерами … Википедия